-
1 town
1. n1) місто; містечкоboom town — амер. місто, що швидко виникло (що швидко розвивається)
chief town — головне місто (округу, департаменту)
2) діловий (торговельний) центр містаI am going down town to do some shopping — я їду в центр (міста) за покупками
3) адміністративний центр (району, округу тощо); найбільше з навколишніх міст; найближче місто4) столиця (звич. про Лондон)out of town — а) у селі; б) у від'їзді (звич. з Лондона)
town and gown — населення Оксфорда (Кембриджа) з професурою і студентами
7) амер. муніципалітет; міська громада8) село, в якому є базар (тж market town)9) світське товариство (звич. Лондона)11) розм. група будинків; село12) скупчення нір степових собак13) місце гніздування пінгвінів6) який займається крадіжками (проституцією тощо); в) амер. який одержує допомогу як безробітний; г) амер., розм. який проводить багато часу в театрах (нічних клубах)to go to town — розм. а) вправно працювати; б) пити-гуляти; в) процвітати, гараздувати
to paint the town red — а) бешкетувати, скандалити; б) мазатися, фарбуватися
2. v1) забудовувати містами2) перетворювати на місто* * *I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто -
2 town
I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто -
3 move
1. n1) рух; зміна місцяon the move — у русі; на марші; на ходу
to make a move towards smb., smth. — рушити (кинутися) до когось, чогось
2) хід (у грі)3) військ. перекидання, пересування4) вчинок; крок; акція5) переїзд (на іншу квартиру)6) пропозиція2. v1) рухати, пересувати, переміщати2) рухатися, пересуватися, перемішатися3) ворушити; рухати4) ворушитисяdon't move! — стій!, ні з місця!
5) робити хід, ходити (у грі)6) діяти, вживати заходів; приводити в рух7) маніпулювати; управляти8) розвиватися (про події)9) іти, просуватися11) хвилювати, зворушуватиto move smb. deeply — глибоко схвилювати когось
12) бути спонукуваним13) спонукати, примушуватиto move smb. to do smth. — спонукати когось робити щось
14) доводити (до певного стану)to move smb. to anger — розсердити когось
15) вносити (пропозицію); робити заяву16) клопотатися, прохати17) примушувати діяти18) продавати19) продаватися, мати попитmove about — а) переходити, переїжджати з місця на місце; б) переносити, перевозити, переставляти з місця на місце
move aside — а) відсуватися, відходити вбік; відхилятися; б) відсувати
move away — а) від'їжджати; б) відсуватися; в) відсувати
move back — а) відходити, відсуватися, подаватися назад; б) відсувати, переставляти назад
move down — а) опускатися, спускатися; б) опускати, спускати
move forward — рухатися (просуватися) уперед
move in — а) в'їжджати (у квартиру); б) входити, заходити (у зал); в) всувати
move off — а) іти геть; відходити; від'їжджати
the train is moving off — поїзд відходить; б) відсувати
move on — іти далі, продовжувати рух
move on! — проходьте!, не затримуйтеся!
move over — відсунутися, відсторонитися
move round — а) обертатися, повертатися назад; б) обертатися (навколо себе); в) крутити, обертати
move up — а) підсунутися; б) підсунути; в) просунути
to move heaven and earth — зробити все можливе, докласти усіх зусиль
* * *I [muːv] n1) рух; зміна положення, місця; вiйcьк. перекидання; пересування; перевезення, транспортування ( продукції в межах підприємств)3) переїзд (на іншу квартиру, в інше місце)4) вчинок; крок; акція5) рідко пропозиціяII [muːv] v1) рухати, пересувати, переміщати; рухатися; пересуватися, переміщатися2) ворушити3) робити хід, ходити ( у грі)5) тex. маніпулювати, управляти ( важелями)6) переїжджати, переселятися ( на нову квартиру); перевозити, переселяти7) діяти, вживати заходів8) розвиватися ( про події); іти, посуватися ( про справи)9) бувати, обертатися (у певному колі, товаристві)10) зачіпати, хвилювати11) бути спонукуваним, відчувати внутрішнє спонукання; спонукувати, змушувати12) доводити ( до якого-небудь стану)13) вносити (пропозицію, резолюцію); робити заяву; (звич. for) клопотатися14) мeд. змусити діяти ( кишечник); фiзioл. діяти ( про кишечник)15) кoм. продавати; продаватися, мати попит -
4 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
5 азирлен-
-
6 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
7 к
Ко, предл.1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!* * *предл. с дат. п.; тж. коподъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції
сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу
2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)
к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося
лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го
4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа
5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік -
8 cab
1. n1) таксіto take a cab — узяти таксі; їхати на таксі
2) (скор. від cabriolet) кеб, найманий екіпаж, кабріолет3) візник4) (скор. від cabin) будка машиніста; кабіна водія5) кузов6) розм. шпаргалка7) підрядковий переклад2. v1) їхати на таксі2) їхати візником3) займатися дрібними крадіжками4) користуватися шпаргалкою5) користуватися підрядковим перекладом* * *I = hansom II [kʒb] n1) таксі2) кеб; найманий екіпаж; візник; кабріолет3) cпeц. кабіна управління; будка машиніста; кузовIII [kʒb] vїхати на таксі або візникомIV [kʒb] n; сл.1) шпаргалка2) підрядковий переклад, підрядникV [kʒb] v; сл. -
9 down
1. n1) спуск, спад2) невдача; крах3) неприязнь; нападки; пристрасть4) спорт. оголошення м'яча поза грою (футбол)5) (перший) пушок, пух6) начіс; ворс7) безліса височина, пагорб, невисоке голе плато8) піщана дюнаups and downs — мінливість долі, удачі і невдачі
2. adj1) спрямований униз; опушений, низхідний, спадний2) що спадає, погіршується3) що йде від центру (столиці)down train — поїзд, що йде з великого міста
4) амер. що йде до центру міста (про транспорт)5) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка6) амер. наявний7) друк. що пішов до друку3. adv1) униз, наниз, донизуto take smb. down — проводжати когось униз
trains going down — амер. поїзди, що йдуть до центру міста
2) унизу3) доto pay part down and part on time — купити на виплат (в розстрочку), сплативши частину вартості готівкою
4) ззаду, позадуdown! — лягай!, лежи!
4. prep1) униз, по, заto walk down the hill — спускатися (униз) з гори
to sail down the river — пливти (по ріці) за течією
2) вздовж, по3) через, крізь5. v розм.1) опускати, спускати (ся); збивати, скидати2) ковтати3) долати, підпорядковувати; придушувати4) кінчати, покінчити, розрахуватися* * *I [daun] n1) спуск, падіння; невдача; крах; погіршення; зниження, спад2) упередження, неприязнь; нападки3) aмep.; cпopт. оголошення м'яча поза грою ( футбол)4) депресант; заспокійливий наркотикII [daun] a1) спрямований униз; опущений; який спускається, спадний; down pipe тex. переливна труба; спадний, який погіршується2) який іде або пов'язаний з рухом від центра або зі столиці ( про транспорт); aмep., який іде до центра міста ( про транспорт); одноколійний3) бездіяльний; нездоровий, прикутий до ліжка; який занепав духом, зневірений4) aмep. наявний5) пoлiгp. який пішов до друку6) eл. погано заряджений; який сів ( про батарейку)III [daun] adv1) рух униз вниз; передається тж. дієслівними префіксамиto bend down — нахилитися; рух з вертикального положення в горизонтальне
to lie down — лягти; рух від центра, зі столиці
further down — ще далі в той бік; aмep. рух до центра; рух або повернення до звичайної обстановки; рух на південь
2) знаходження внизу; знаходження в селі, на деякій відстані від якого-небудь центра тощо; знаходження, перебування у звичайній обстановці; знаходження в горизонтальному положенніdown on his back — на спині, на лопатках; звисання
3) зменшення кількості або обсягу, падіння, зниження, ослаблення, погіршення, зупинкаto burn down — згоріти дотла; доведення до якої-небудь межі
down to date /to here/ — дотепер
to write smth down — записати що-небудь
to shout smb down — перекричати кого-небудь
8) продаж за готівку готівкою9) з недостачею, зазнаючи збитків; cпopт. позаду ( за кількістю набраних очок); у нокдауні ( бокс); поза грою ( про м'яч)10) наказуIV [daun] vdown! — лягай, лежи! ( наказ собаці); на коліна!
1) опускати, спускати; збивати, скидати; спускатися, опускатися; збити або змусити сісти ( літак); знижувати; зменшувати2) ковтати3) долати, підкоряти; приборкувати, утихомирювати4) (on, upon) накидатися, нападати на ( кого-небудь); атакувати ( кого-небудь)V [daun] prep1) рух униз (вниз) з; за течією (вниз) по; в одному напрямку з чим-небудь по; уздовж чого-небудь (уздовж) по2) знаходження нижче нижче; знаходження внизу, звисання3) наступність через, крізь ( століття)VI [daun] n1) ( перший) пушок; пух; бoт. пушок2) начіс; ворсVII [daun] n1) безлісна височина; невисоке оголене плато3) ( піщана) дюна4) (Down) "даун" ( порода овець) -
10 train
1. n1) поїзд, потяг; составboat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів
down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)
up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)
the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд
wild train — поїзд, що йде не за розкладом
to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд
to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом
2) процесія, кортеж3) караван4) військ. обоз5) почет; натовп (шанувальників)6) ланцюг, ряд, низка (подій)7) шлейф (сукні)8) хвіст (павича)9) наслідок, результат10) pl військ. тили12) військ. наводка за азимутом14) послідовний ряд15) мет. прокатний стан16) тех. зубчаста передачаtrain bombing — військ. серійне бомбометання
train butcher — амер. рознощик у поїзді
train officer — військ. начальник ешелону
train service — зал. служба руху
gravy train — амер., розм. тепленьке місце, «годівниця»
2. v1) розм. їхати поїздом3) принаджувати, заманювати4) виховувати; учити; привчати (до чогось)6) тренувати (ся)to train for a boxing match — тренувати (ся) перед матчем з боксу
9) військ. наводити за азимутом* * *I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
11 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
12 travel
1. n1) подорож, мандрівка2) pl (далекі) мандри; поїздки3) опис мандрівок4) рух; просування5) амер. вуличний рух6) військ. переміщення цілі7) військ. рух (снаряда по каналу ствола)8) тех. подача; хід; довжина ходуtravel restrictions — дипл. обмеження у пересуванні
2. v1) мандрувати, подорожувати, їздити2) рухатися, пересуватися3) їздити комівояжером4) перемішатися, поширюватися5) перебирати (у пам'яті)6) переходити від одного предмета до іншого (про погляд)7) розм. їхати з великою швидкістю8) пастися, поступово просуваючись уперед (про тварин)* * *I n1) подорожsea travel, travel by boat — морські подорожі
travel writing /books/ — книги про подорожі
travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою
2) pl поїздки; ( дальні) мандриis he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей
3) рух; просуванняthe travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)
travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття
4) рух, просування5) aмep. вуличний рух6) вiйcьк. переміщення мети; pyx7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шляхII v1) подорожуватиto travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн
to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я
2) їздити; їхатиto travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)
oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань
that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.
the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер
3) перевозитиto travel cattle — перевозити худобу; перевозитися
cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення
this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення
4) рухатися, пересуватися, переміщатисяanimals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю
the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину
5) переміщатися, розповсюджуватисяbad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]
the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)
she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)
7) обертатися, бути вхожим; належатиto travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих
the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався
8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)10) дiaл. йти пішки -
13 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
14 travel
I n1) подорожsea travel, travel by boat — морські подорожі
travel writing /books/ — книги про подорожі
travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою
2) pl поїздки; ( дальні) мандриis he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей
3) рух; просуванняthe travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)
travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття
4) рух, просування5) aмep. вуличний рух6) вiйcьк. переміщення мети; pyx7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шляхII v1) подорожуватиto travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн
to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я
2) їздити; їхатиto travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)
oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань
that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.
the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер
3) перевозитиto travel cattle — перевозити худобу; перевозитися
cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення
this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення
4) рухатися, пересуватися, переміщатисяanimals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю
the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину
5) переміщатися, розповсюджуватисяbad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]
the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)
she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)
7) обертатися, бути вхожим; належатиto travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих
the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався
8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)10) дiaл. йти пішки -
15 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
16 uptown
I n; сл.житлові квартали міста; периферійна частина містаII a; сл.житловий; забудований житловими будинками ( про квартал); віддалений від центра, периферійнийIII advan uptown residence — квартира не в центрі міста /на околиці міста/
на околиці міста; в напрямку від центра міста до околиці -
17 uptown
I n; сл.житлові квартали міста; периферійна частина містаII a; сл.житловий; забудований житловими будинками ( про квартал); віддалений від центра, периферійнийIII advan uptown residence — квартира не в центрі міста /на околиці міста/
на околиці міста; в напрямку від центра міста до околиці -
18 to
1. advозначає:1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-2) початок дії — за, доto set to smth. — братися за щось (до чогось)
3) опритомненняto and fro, to and again, to and back — туди й назад
2. prepвказує на:1) напрям — до, в, у, на2) рух до зіткнення з чимсь — на, за3) відстань — до4) розташування відносно чогось — на, від5) тимчасове перебування — у, в6) відвідання чогось — до, в7) відношення до когось — до, для, з, за8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, проin answer to smth. — у відповідь на щось
9) межу, ступінь — до12) належність, складову частину — від, доten to a shilling — десять (штук) за шилінг
3. parttell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)
he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок
* * *I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
19 to
I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
20 up
I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі
См. также в других словарях:
обьѣхати — (9), ОБЬѢД|ОУ, ЕТЬ гл. Объехать вокруг, окружить: и наидоша сторожѣ Половечьскыѣ. бѣ же ихъ число(м) •т҃• и ѡбьѣхавше ихъ без вѣсти ‹ѡвѣ(х)› избиша и другы˫а изъимаша. ЛЛ 1377, 121 (1169); а Татарове ѿшедше ѿ Золоты(х) воротъ. и ѡбьѣхаша весь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣсто — МѢСТ|О (мѣсто2500), А с. 1.Определенное пространство, на котором что л. происходит, находится; пространство, которое занято или может быть занято чем л., кем л.: Сего ради на вьсѧкомь мѣстѣ молити сѧ ве||лить ап(о)лъ. (ἐν... τόπφ) Изб 1076,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Список ниндзюцу (Наруто) — Служебный список статей, созданный для координации работ по развитию темы. Данное предупреждение не устанавливается на информационные статьи списки и глоссари … Википедия
Список серий «Блич» (сезоны 13-16) — Серии аниме Блич можно условно разделить по сюжетным аркам. Все они созданы компаниями TV Tokyo, Dentsu и Studio Pierrot[1] под руководством режиссёра Нориюки Абэ по манге Блич автора Тайто Кубо. 13 сезон носит название «Восстание Дзанпакто».… … Википедия
о — О1 (о10 000) предл. I. С вин. п. 1. При указании на предмет, с которым ктол., чтол. соприкасается или сталкивается. Об, о: и акы о камыкъ бо приразивъшесѧ ѡскакахѹ. ЖФП XII, 61а; и младеньца о землю разражахѹ (ἐπὶ τῆς γῆς) ГА ХIII–XIV, 161б; и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вьсь — ВЬС|Ь1 (88), И с. Селение: Въ ѥдинъ же пакы ѿ д҃нии ѿ ѥдино˫а вьси приде мьнихъ манастырьскыи. ЖФП XII, 54б; събирахɤ же сѩ къ нима ѿ инѣхъ градъ. и ѿ вьси ближникы и дрɤзи ЧудН XII, 70б; ˫Ако же подобаѥть въ вьсѣхъ или въ странахъ поставлѩти… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
діставатися — стаю/ся, стає/шся; наказ. сп. дістава/йся; недок., діста/тися, а/нуся, а/нешся; наказ. сп., діста/нься; док. 1) Переходити в чиє небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати,… … Український тлумачний словник
корабль — парусное или гребное судно (1): О вѣтрѣ, вѣтрило! ... Мало ли ти бяшетъ горѣ подъ облакы вѣяти, лелѣючи корабли на синѣ морѣ? 38. И инии приидошя корабли отъ Тиверияды близъ мѣста, идеже ѣшя хлѣбы, хвалу въздавъшю господу. Остр. ев., 16 об. (1056 … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
отрокъ — ОТРОК|Ъ (427), А с. 1.Мальчик, подросток, юноша: си слышавъши м҃ти ѥго [Феодосия] и чюдивъшисѧ о премѹдрости отрока. ЖФП XII, 29г; и ѹзьрѣста попинъ ѥго и отрокъ иже слѹжааше ѥмѹ. СкБГ XII, 11в; тацѣ ѡтрокъ поиметь ѿ рода своѥго. прежере(ч)нѹю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… … Український тлумачний словник